На лисячу імунізацію виділили майже 300 тисяч доз ін'єкцій. Для більшого ефекту лікувальну вакцину розкладуть вручну - безпосередньо біля лисячих нір.

Сергій Фірсов, мешканець селища Біленьке: "Рыжая с белым. Один раз даже темненькую видели, сын говорит – бывают ли такие".

Мешканці села Біленького неподалік Краматорська не випускають свійських тварин за паркан - бо ж найменший контакт з лисицею, навіть слід на траві - загрожує сказом.  

Сергій Фірсов, мешканець селища Біленьке: "Собака на привязи в вольере. Не выпускаем, чтобы бегала. Время такое - за всем не уследишь, а бешенство серьезно".

Цьогоріч у регіоні зареєстрували понад 10 осередків хвороби, загинула одна людина. 

В Краматорському мисливському господарстві живе понад 60 лисиць. Для того, щоб кожна з них гарантовано отримала ін’єкцію від сказу, єгерям потрібно буде обійти більше сотні лисячих нір.

Сергій Соборний, єгер: "Это лисья нора. По – видимому она жилая, потому что на нежилой норе паутина".

Єгері повинні будуть вручну порозкладати до лисячих нір понад 23 тисячі порцій вакцин від сказу. Справа ускладнюється ще й тим, що в норі однієї лисиці може бути до десятка ходів. Тож потрібні - єгері окремо позначають на мапі.

Сергій Соборний, єгер: "Тупиковая нора – это где она именно производит приплод. Остальные есть норы, через которые она может уйти. Запасные своего рода хода".

У Краматорському мисливському господарстві живуть переважно чорнобура, очеретяна та червона лисиці. Саме остання вважається найнебезпечнішим переносником сказу. 

Володимир Талалаєв, працівник Краматорського мисливсько-рибного господарства: "Первый фактор бешенства лисицы – это она подходит к деревне. Если она подошла к деревне, не боится жителей, это первый показатель, что она бешена".