![](http://5.ua/img/content/i134/134677.gif)
На лисячу імунізацію виділили майже 300 тисяч доз ін'єкцій. Для
більшого ефекту лікувальну вакцину розкладуть вручну - безпосередньо
біля лисячих нір.
Сергій Фірсов, мешканець селища Біленьке: "Рыжая с белым. Один раз даже темненькую видели, сын говорит – бывают ли такие".
Мешканці села Біленького неподалік Краматорська не
випускають свійських тварин за паркан - бо ж найменший контакт з
лисицею, навіть слід на траві - загрожує сказом.
Сергій Фірсов, мешканець селища Біленьке: "Собака на привязи в вольере. Не выпускаем, чтобы бегала. Время такое - за всем не уследишь, а бешенство серьезно".
Цьогоріч у регіоні зареєстрували понад 10 осередків хвороби, загинула одна людина.
В Краматорському мисливському господарстві живе понад 60 лисиць. Для
того, щоб кожна з них гарантовано отримала ін’єкцію від сказу, єгерям
потрібно буде обійти більше сотні лисячих нір.
Сергій Соборний, єгер: "Это лисья нора. По – видимому она жилая, потому что на нежилой норе паутина".
Єгері повинні будуть вручну порозкладати до лисячих нір понад 23
тисячі порцій вакцин від сказу. Справа ускладнюється ще й тим, що в норі
однієї лисиці може бути до десятка ходів. Тож потрібні - єгері окремо
позначають на мапі.
Сергій Соборний, єгер: "Тупиковая нора – это где
она именно производит приплод. Остальные есть норы, через которые она
может уйти. Запасные своего рода хода".
У Краматорському мисливському господарстві живуть переважно
чорнобура, очеретяна та червона лисиці. Саме остання вважається
найнебезпечнішим переносником сказу.
Володимир Талалаєв, працівник Краматорського мисливсько-рибного господарства:
"Первый фактор бешенства лисицы – это она подходит к деревне. Если она
подошла к деревне, не боится жителей, это первый показатель, что она
бешена".
Лікувальну їжу ветеринари залишають не лише біля нір, а й у
місцях частого перебування лисиць – біля смітників та очеретів. Після
вживання їстівної ін’єкції імунітет проти сказу у лисиці формується на
третій тиждень.